Установка python3 в Ubuntu 22.04

Вступ

Python є одним із найпопулярніших мов програмування, що використовується для розробки веб-додатків, аналізу даних, автоматизації завдань та багато іншого. У цій публікації ми розглянемо, як встановити Python 3 на Ubuntu 22.04 та налаштувати віртуальне оточення, яке є ключовим елементом для організації роботи з Python-проєктами.

Установка та налаштування віртуального оточення

Ubuntu 22.04 поставляється з попередньо встановленою версією Python, але для більшості розробників важливо мати останню версію Python 3 та можливість створювати ізольовані середовища для проєктів. Віртуальне оточення дозволяє створювати незалежні середовища з різними залежностями, що особливо корисно при роботі над кількома проєктами одночасно.

Оновлення списку пакетів та встановлення Python 3

Спершу, оновимо список пакетів та встановимо Python 3 разом із утилітами для створення віртуального оточення.

sudo apt update
sudo apt install python3 python3-venv python3-pip

Перевірка встановленої версії Python

Після встановлення переконайтеся, що Python 3 встановлений правильно, перевіривши його версію:

python3 --version

Ця команда має вивести щось на кшталт Python 3.10.4, залежно від доступної версії.

Створення віртуального оточення

Для створення віртуального оточення використовується модуль venv, який входить до стандартної бібліотеки Python. Перейдіть до каталогу вашого проєкту і створіть нове віртуальне оточення:

python3 -m venv myenv

Тут myenv — це назва вашого віртуального оточення, яку можна змінити за вашим бажанням.

Активація віртуального оточення

Щоб почати використовувати віртуальне оточення, його потрібно активувати:

source myenv/bin/activate

Після активації в командному рядку з’явиться назва оточення перед вашим промптом, що свідчить про те, що ви працюєте всередині віртуального середовища.

Встановлення залежностей

Всередині активованого оточення ви можете встановлювати залежності, наприклад:

pip install flask

Ці пакети будуть встановлені лише у віртуальне оточення, і не впливатимуть на глобальні установки.

Деактивація віртуального оточення

Після завершення роботи у віртуальному оточенні, ви можете його деактивувати:

deactivate

Використання віртуального оточення

Віртуальні оточення використовуються для ізоляції залежностей різних Python-проєктів. Наприклад, у вас може бути один проєкт, що потребує версії Flask 1.1.2, та інший, що використовує Flask 2.0.0. Завдяки віртуальним оточенням, ви можете працювати над обома проєктами без конфліктів між версіями пакетів.

Висновок

Встановлення Python 3 та налаштування віртуального оточення на Ubuntu 22.04 є ключовими кроками для ефективної роботи з Python. Використання віртуальних оточень дозволяє ізолювати залежності та уникати конфліктів між проєктами, що значно спрощує процес розробки. Якщо ви ще не використовували віртуальні оточення, рекомендуємо почати робити це у ваших наступних проєктах.