Директива resolver в Nginx

Вступ

У сучасних веб-додатках важливим є правильне налаштування серверів для обробки запитів користувачів. Однією з ключових можливостей Nginx є проксування запитів на інші сервери. Для цього часто потрібно розв’язувати доменні імена у IP-адреси. Тут на допомогу приходить директива resolver, яка дозволяє налаштувати роботу з DNS-серверами. У цій статті ми розглянемо, що таке директива resolver, для чого вона використовується, а також наведемо приклади її застосування.

Що таке директива resolver

Директива resolver в Nginx використовується для вказівки DNS-серверів, які сервер Nginx використовуватиме для розв’язання доменних імен у IP-адреси. Це є важливим, коли Nginx повинен працювати з серверами, до яких звертається за допомогою доменних імен, і, особливо, коли IP-адреси можуть бути динамічними або змінюватися з часом.

Як це працює

Коли Nginx отримує запит на проксування або перенаправлення на доменне ім’я (наприклад, під час використання директиви proxy_pass), йому потрібно розв’язати домен у IP-адресу. За замовчуванням Nginx використовує системні налаштування DNS. Однак, у деяких випадках потрібне налаштування власних DNS-серверів, які можуть бути надійнішими або швидшими.
Директива resolver дозволяє вказати один або кілька DNS-серверів, які будуть використовуватися для таких запитів.

Синтаксис

resolver <адреса_DNS-сервера> [адреса_DNS-сервера] [опції];

• адреса_DNS-сервера: IP-адреса одного або кількох DNS-серверів.
• valid=time: задає час кешування DNS-запису (наприклад, valid=300s означає кешування на 300 секунд).
• ipv6=on|off: дозволяє включити або вимкнути підтримку IPv6.

Приклади використання

Проксування на динамічні IP-адреси

Якщо ви проксуєте запити на сервер із доменним ім’ям, IP якого може змінюватися, вам потрібно використовувати директиву resolver для правильного розв’язування:

resolver 8.8.8.8 1.1.1.1 valid=60s;
location /api/ {
    proxy_pass http://api.example.com;
}

У цьому прикладі Nginx буде використовувати DNS-сервери Google (8.8.8.8) і Cloudflare (1.1.1.1) для розв’язання домену api.example.com, і кешуватиме запис протягом 60 секунд.

Використання з балансуванням навантаження

У випадку, коли Nginx виконує балансування навантаження на кілька серверів, які можуть змінювати свої IP-адреси, директива resolver також необхідна:

resolver 1.1.1.1 valid=30s;
upstream backend {
    server backend1.example.com;
    server backend2.example.com;
}

location / {
    proxy_pass http://backend;
}

Це забезпечує стабільну роботу проксі-сервера, оскільки Nginx постійно розв’язує IP-адреси серверів у пулі upstream.

Ситуації, в яких застосовується resolver

• Проксування на зовнішні API. Коли Nginx виступає як зворотний проксі для зовнішніх сервісів (наприклад, API), які можуть змінювати свої IP-адреси. Наприклад, проксування на AWS або інші хмарні служби.
• Підтримка хмарних сервісів і CDN. У випадках, коли сервіси, на які здійснюється проксування, мають змінні або динамічні IP-адреси, як у випадку з багатьма CDN (Content Delivery Networks).
• Мікросервіси. У середовищах мікросервісів, де окремі сервіси можуть мати різні IP-адреси через масштабування або оновлення.

Висновки

Директива resolver в Nginx є потужним інструментом для налаштування DNS-запитів під час роботи з проксуванням і перенаправленням трафіку на динамічні або змінні IP-адреси. Вона дозволяє підвищити стабільність і продуктивність вашої системи за допомогою правильного налаштування DNS-серверів. Завдяки її використанню, Nginx може ефективніше обробляти запити і забезпечувати надійну роботу з зовнішніми сервісами.
Така функція є особливо корисною для розробників і системних адміністраторів, які працюють з динамічними або масштабованими інфраструктурами, де IP-адреси можуть змінюватися.